Я вдячна, Господи, що є у мене Петя,
Що через нього Ти вирівнюєш мене.
Прости і удали всю мою впертість,
Що до падінь гріховних лиш веде.
Спокійний дух і лагідний бажаю
Завжди я мати, мій Господь і Бог,
Бо Твоє Слово так мене навчає.
Я духом лину до Твоїх висот.
Я вся Твоя! Зміни все в мені,Боже,
Щоб у мені всі бачили Тебе.
Допомогти у цім мені Ти можеш.
Мене ніколи Ти не підведеш.
*****************************
На Тебе ,Господи, кладу свою надію,
Тобі я віддала усі турботи,
Усі проблеми, болі, свої мрії.
Мені Ти допоможеш і в роботі.
Постав же міцно кожну мою думку,
Бо зросту від журби не додається.
Все віддаю в міцну всесильну руку.
Тебе шукаю, Боже мій, всім серцем.
++++++++++++++++++++++++++++++
Всяке лукавство і підступ
З наших сердець удали,
Щоб лицемірство і підлість
Горе-біду не несли.
Дай чистоту нам сердечну,
Чисті думки й сподівання,
Жити могли щоб безпечно
Й славить Тебе спозарання.
Ольга Назарова,
Украина
Ти все розставиш на свої місця, мій Боже.
Лиш Ти надійний, вірний, Боже мій.
НавЕсти лад у всім мені Ти допоможеш.
Вся довіряюся, Господь, лише Тобі. Амінь.
Прочитано 8213 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Слезинка - Людмила Солма *) Примечание:
*из стихотворения Темура Варки "Имя капли":
"Никто не спросит
звали каплю
как."
**Бог миловал - умягчением мой души... скупой слезинкой - соль обиды исторглась, вымыло её нежданной слезой и на чужое нарочито-желчное зло, как ни больно было - от ситуационной незаслуженности (по расхоже-житейской пословице, с которой смыслово никак уж не могла бы душой согласиться: "не делай никому добра, не получишь и зла...", не благодарности ведь ради откликаемся мы зачастую на нужды ближних наших, а от нашего неравнодушия и сопереживания... ну, а в личных бедах своих люди зачастую бывают эгоистичны - невольностью злобы на весь белый свет - да на таких и обижаться ведь грех... вот раздражением-то и не ответилось мне - простила я обидчику с грестным пониманием, что Бог ему судья... он и так ведь судьбою обижен... потому-то чужая злоба и "свернулась" лично для меня в несущественность - его "нуля"... обида не иссушила моей души - слезы и очистили её от этой боли)
***чужое понравившееся фото - иллюстрация взята из Интернета:
Имярек авторства, к моему искреннему сожалению, не знаю...
